Дерев'яне зодчество України.Святиня нашого міста.

Церква Воздвиження Хреста Господнього.

м.Копичинці.

До Дня пам'яток історії та культури.

19.04.2025 року.

Церква Воздвиження Чесного Хреста в Копичинцях:

Архітектурна перлина XVI століття.

Книжковий бібліофреш до Дня пам’яток історії та культури.

Церква Воздвиження Чесного Хреста в Копичинцях, що на Тернопільщині, є однією з важливих архітектурних пам'яток України. Її історія налічує понад п’ять століть, і вона є яскравим прикладом дерев'яного зодчества XVI століття. Справжня святиня для міста та для всієї Галичини, церква залишається важливим культурним і духовним центром для місцевої громади.

Збудована в середині XVI століття, церква стала символом того часу, коли дерев'яне будівництво було на піку розвитку в Україні. Храм належить до зразків народної архітектури (українське бароко). Поставлений на низькому кам'яному фундаменті, тризубовий, одноверхий. Він відображає архітектурні традиції того періоду, де поєднувались елементи місцевого зодчества та впливи західноєвропейської архітектури. Церква має характерні риси для того часу: високі стіни, розкішно оформлений інтер'єр, деталі різьблення на дерев’яних елементах, що є важливими атрибутами дерев'яної сакральної архітектури.

Церква Воздвиження Чесного Хреста є однією із найбільш уцілілих дерев'яних святинь на Тернопільщині. Її будівництво пов'язане з релігійними і соціальними процесами того часу, коли місто Копичинці було важливим торговим та культурним центром Галичини. Церква стала важливим місцем для молитовного життя громади, її стилістика та архітектурні особливості вражають навіть сьогодні. Важливою рисою є використання дерева — матеріалу, що ідеально поєднується з природним середовищем і водночас несе в собі глибокий духовний зміст.

Ця святиня є не лише архітектурною пам'яткою, але й важливим історичним символом, який свідчить про багатство духовної і культурної спадщини України. У святкові дні тут збираються люди з різних куточків країни, щоб помолитися і вклонитися святому хресту, віддати шану церкві, яка стала частиною не лише історії Копичинців, а й всього регіону.

Парафію засновано у XVII столітті. Храм збудовано у 1630 році (фундатор Мартин Лудецький, який на той час володів частиною копичинецьких земель). До 1700 року парафія і храм належали до Львівської православної єпархії Константинопольського патріархату. З початку XVIII століття парафія належала до УГКЦ ( У 1946-1989 роках парафія і храм належали до Московського патріархату). У 1990 році парафія і храм повернулися в лоно УГКЦ. У жовтні 1991 року зареєстровано статут громади, а в грудні того ж року громаді офіційно передано у власність храм Воздвиження Чесного Хреста Господнього.

Церква Воздвиження Чесного Хреста також є частиною національного культурного надбання, оскільки вона була внесена до списку пам'яток архітектури місцевого значення. Храм та дзвіниця мають охоронні номери 690/1 й 690/2. Завдяки своєму унікальному архітектурному стилю та чудовому стану збереження ця святиня є важливою частиною культурного маршруту для туристів та науковців, які цікавляться історією українського зодчества.

У День пам'яток історії та культури, 18 квітня, ми маємо можливість ще раз згадати та відзначити цю архітектурну перлину, яка продовжує бути важливою частиною духовного та культурного життя нашого народу. Церква Воздвиження Чесного Хреста — це символ віри та надії, а також доказ майстерності наших предків, які зуміли створити справжнє архітектурне диво, яке пережило століття і єднає нас із нашою історією.

Настоятель храму о.Руслан Корнят, доктор догматичного богослов’я Люблінського католицького університету ім.Івана Павла ІІ, парох церкви Воздвиження Чесного Хреста м.Копичинці, видав історико-краєзнавчу монографію «Парафія Воздвиження Чесного Хреста Господнього на тлі історії м.Копичинці», яка побачила світ у 2024році у видавництві «Джура» (м.Тернопіль). Автор прагне зацікавити земляків до пізнання історії рідного краю та дослідити своє історичне коріння.

Дитяча бібліотека м.Копичинці запрошує читачів відвідати книгозбірню, адже маємо книгу в своїх фондах, щедро подаровану о.Русланом Корнятом.