Шукати в цьому блозі

Лемки

Нас кличе пам'ять.

Під таким заголовком  9 червня 2019 року 
в м.Копичинці пройшли урочини з відзначення 
75-их роковин виселення етнічних українців 
з теренів Польщі
в 1944-1951 роках.
Фотоматеріал і розповідь про згадані події можна переглянути
 на нашому блозі, публікація  за 11 червня 2019 року,
за посиланням:







____________________________________________


Газета "Вісник Надзбруччя" подає публікацію 

статті М.Тарабія.



____________________________________________

Запрошуємо до спілкування.



Вельмишановні краяни!


Запрошуємо вас на урочини

з нагоди відзначення

75-ої річниці
 початку виселення
етнічних українців з території Польщі
 в 1944-1951 роках,
які відбудуться
в м. Копичинцях
9 червня 2019 року.
Початок о 15 годині

В програмі:

1. Молебень – біля пам’ятного знака переселенцям.
В парку біля ставу:
2. «Трагедія українців» - історичний екскурс.
3. Художня частина – виступи творчих колективів. 

Організаційний комітет.

_________________________________________



Зустріч  з делегатами
VII з'їзду Всеукраїнського товариства "Лемківщина".

 2 грудня 2018 року.


У неділю після Служби Божої  актив копичинецького міського
осередку товариства "Лемківщина" зібрався в малому 
 читальному залі Копичинецької 
міської бібліотеки для дітей, щоб обговорити насущні питання.
Головним з яких, звичайно ж, була зустріч  з делегатами 
VII з'їзду Всеукраїнського товариства "Лемківщина", 
який відбувся 18 листопада в Тернополі.
 Про те, як проходив з'їзд доповів голова копичинецького
осередку товариства  Дровняк Я.А.
Його розповідь доповнив Куцинда І.Д.,який теж був делегований на зібрання. 
Копичинчани дізналися,
 що  головою Всеукраїнського товариства "Лемківщина", 
 по праву, обрано д. Венгриновича О.І..
На державному рівні в 2019 році в Україні  відзначатиметься 
75-та річниця переселення.
Лемки жваво обговорили  новини.
В розмові активну участь взяли Желізняк З.І, ПласконьІ.І, Турок В.П.
 та інші члени товариства. Намітили завдання на наступний рік. 


В роботі активу взяв участь копичинецький міський голова
Лосик Павло Степанович.  Було розглянуто можливі пропозиції
по відзначенню урочин в Копичинцях та майбутній громаді.
Учасників зібрання цікавили й інші  проблеми з  життя міста.
Павло Степанович дав відповідь на всі запитання.
Завідувач дитячої книгозбірні ( вона ж бібліотекар товариства) Турок Г.М.
познайомила присутніх з новинками літератури.
Краяни з цікавістю переглянули 
 "Книгу пам'яті Лемківщини 1944-46".



________________________________________________________________________





Нова книга в нашій бібліотечці.


До уваги краян. Лемківську бібліотечку 
для тимчасового перегляду поповнила
 "Книга пам'яті Лемківщини 1944-46".
Її люб'язно надали жителі с.Чагарі
 Козак Христнка (учениця 6-Б кл. ЗОШ№2)
 та її бабуся Ганя.Христинка писала конкурсний проект спогадів про переселення
своїх родичів.Книга дуже допомогла їй в роботі.

Так виглядає книга.Але це всього лиш 1 том з
 чотиритомного видання.


 Тут є велика карта Лемківщини.
 Присвячене видання 70-річчю депортації лемків з рідного краю.
Хоча офіційно держава не визнає переселення депортацією,
лемки надіються  на  тимчасовість не визнання...
 Автор ідеї, керівник проекту та упорядник Ярослава Галик.
Видана книга у Львові в 2015 році. 
Проте про неї ми дізналися тільки зараз.
Голова Світової Федерації Українських Лемківаських Обєднань 
Софія Федина написала до книги "Переднє слово".


Так виглядає зміст цього тому.
Копичинецькі лемки цікавляться виданням


В.Турок та І.Пласконь вже відшукали відомості про свої родини.
Поцікавтеся і ви.
Копичинецька міська бібліотека для дітей
буде рада обслужити вас щодня, крім понеділка
 з 11.00 до 19.00  години.
________________________________________________
VII з'їзд Всеукраїнського товариства "Лемківщина" 
18 листопада 2018 року


18 листопада 2018 року в Тернополі в приміщенні Українського дому провів свою роботу черговий

VII з'їзд Всеукраїнського товариства "Лемківщина" 
Головою Всеукраїнського товариства обрано
 п.Венгриновича О.І.
Копичинецьких лемків на зібранні представляли делегати: 
 Дровняк Я.А.( голова копичинецького оседедку) та Куцинда І.Д.(заступник голови).
Ключовим завданням роботи товариства в наступному 2019 році
 буде відзначення 75-тої річниці переселення етнічних українців
 з теренів Польщі в 1044-47 роках.

Про цілі і завдання  які поставив з'їзд перед краянами 
докладніше можна прочитати за посиланням:

_________________________________________________________________________

Лемківський Йордан в Тернополі.

19.01.2018.

Лемківська громада зібралася в Тернополі, щоб відсвяткувати Йордан.

Відзначати Водохреще за своїм звичаєм вже стало традиційним.Ця подія - друга за масштабом після «Дзвонів Лемківщини».

   Колядку, на слова Богдана-Ігоря Антонича, лемки люблять і нею розпочинають святкування різдвяних свят. Адже, в ній йдеться про те, що Боже дитя з’явилося саме в лемківськім містечку – Дуклі. Нею ж і розпочали святкувати Йордан в палаці культури «Березіль», куди з’їхалися лемки зі всієї області, та й, навіть, із сусідніх.
«Народився Бог на санях
В лемківськім містечку Дуклі.
Прийшли лемки у крисанях
 І принесли місяць круглий».
                                        Б-І. Антонич.
Цьогоріч - це вже 26 святкування.
 Були на ньому і організатори і керівництво, і представники влади. 



Побували й наші лемки з Копичинців.

______________________________________________________



Лемківський кермеш в Тернополі.

25 травня 2017 року.

Престольний празник Вознесіння Господнього відзначили цього дня парафіяни  багатьох християнських храмів.

Особливі святкування відбулися у четвер 25 травня 2017 року  у збудованій на честь цього свята дерев’яній церкві по вулиці Львівська, що належить до Тернопільсько - Зборівської архиєпархії УГКЦ. Храм освячено в червні 2016 року. Його ще називають «лемківською церквою». Незважаючи на дрібненький дощик, що ситнячив впродовж дня, до храму з'їхалося багато прочан з усієї Тернопільщини. Копичинчани також побували на святковій відправі.Делегація міського осередку Всеукраїнського товариства Лемківщина відвідала цього дня  Тернопіль. Всі бажаючі посповідалися, причастилися. Далі пройшло водосвяття і мировання.

  Продовжився святковий кермеш на узліссі біля церкви .
Представники районних осередків товариства Лемківщина  з'їхалися сюди аби ще раз доторкнутися до прабатьківських духовних джерел.
Спілкувалися, купували книги,  
черговий номер газети "Дзвони Лемківщини".
 Відвідали майстер-клас з писанкарства, який проводили майстри з Бучаччини.


Цікаво розповідали майстри про свої доробки.

В затишку дерев розгорнув виставку власних робіт майстер художньої різьби по дереву з Бережан Михайло Федорович Завінський. Сам лемко родом з Лемківщини, з села Балутянка (повіт Сянок).
Делегація копичинецьких лемків за спиною у Михайла Завінського .(Зліва-направо) І.Д.Куцинда, В.П.Турок, П.І.Мадяк, Я.А.Дровняк (голова міського осередку) 
На імпровізованій сцені виступали гості, як звикле від влади, передавали вітання від голови ОДА Степана Барни (бо сам він не прийшов з поважних причин) .
Про сумні події, 70-ти річчя операції "Вісла", говорив голова тернопільського осередку п.Венгринович О.І.
Скликала в свої ряди всіх бажаючих "Молода Лемківщина".
 Далі виступали діти, 
ансамбль "Фраїрки"з Монастириськ.
Естафету перейняли музиканти, гурт "Камертон",
 з тих же Монастириськ. Веселі награші, танцювальні мелодії. Пошанували і Героїв України, що впали в боротьбі за мирне небо краян. Завершили свято на веселій ноті."Чардаш" В. Монті "витер" сльози з обличчь лемків.  
Копичинчани на кермеші в Тернополі.
  


_________________________________________________________________________________

Акція "Вісла" - 

одна із трагічних сторінок українського народу.


 


Молебень біля Пам'ятного знака
у Копичинцях 30 квітня 2017 року.
о. Ігор Середа та о. Руслан Корнят
відправили молитву.

Лемки краяни на молебні
(З ліва на право) Я. Дровняк - голова лемківського осередку, І. Пласконь - екс. голова лемківського осередку, П. Лосик - міський голова та В Батіг - голова Гусятинської районної державної адміністрації серед містян на урочинах. 

-------------------------------------------------------------------------------------------------
Шановні краяни пропонуємо цікаву статтю для обговорення. Надрукована вона в газеті "Вісник Надзбруччя" №42  за жовтень 2015 року.




_____________________________________________________________________





1-2 серпня 2015 року

в урочищі Бичова

Монастириського району

на Тернопіллі відбудеться

ХVI Всеукраїнський фестиваль

"Дзвони Лемківщини".






1 липня 2015 року

в Копичинецькій міській

бібліотеці для дітей

відбулося

лемківське зібрання.









1 липня 2015 року в Копичинецькій міській бібліотеці для дітей відбулося засідання активу Копичинецького міського осередку Всеукраїнського товариства "Лемківщина".
Голова товриства Пласконь Іван Іванович доповів про роботу на найближчий час.
Серед найголовніших питань - поїздка наших краян на ХVI Всеукраїнський фестиваль "Дзвони Лемківщини" 1-2 серпня.

Він розповів про те, що захід присвятять 70-ій річниці депортації лемків.

Про це повідомив під час засідання організаційного комітету з підготовки заходу голова Тернопільської обласної державної адміністрації Степан Барна.

«У 2014-му році фестиваль відмінили через події в Україні, - зазначив Степан Барна. – Ми радилися, аналізували, і вирішили, що цього року ми все-таки повинні відновити проведення такого заходу. Звичайно,через події у зоні проведення АТО ми змушені змінити формат проведення заходу і програму. Але ми повинні пам’ятати людей, які були насильно виселені з рідної землі, подвиг тих, хто віддав своє життя під час Революції Гідності і тих, хто поліг на східних теренах країни».

Присутній на зібранні Копичинецький міський голова Пеляк Володимир Стефанович, пообіцяв допомогти в організації транспортного засобу для перевезення учасників на фестиваль.

Далі розмову продовжив Пласконь І.І..
Розповів про те, що готується до друку книга "Лемки Тернопільщини".

Для цього дуже потрібна інформація про створення, розвиток і сьогодення районного осередку, зокрема, за такими темами:


- Історія переселення лемків на територію району, спогади;
- Характеристика нинішнього осередку лемків (численість, місця компактного проживання
віковий і соціальний склад тощо...);
- Розповіді про цікаві лемківські родини, активістів, ветеранів лемківського руху;
- Діяльність осередку: фестивалі, інші заходи тощо...;
- Лемківські церкви;
- Пам'ятники;
- Музеї;
- Літературна творчість, народні ремесла;
- Видатні люди, вихідці з району;
- Участь у революції гідності, АТО;
- Співпраця з діаспорою.
А також фото:
- історичні, колишні;
- попередніх керівників осередку;
- нинішнього керівника (не "марочка", а живе фото);
- колективне - ради осередку;
- інші фото, що відображають діяльність осередку.
На останок всі переглянули новинки преси.





Пропонуємо користувачам інформацію про нові надходження.




Журнал 




та найновіші газети:




                          




Переглянути їх можна в Копичинецькій міській бібліотеці для дітей.

Запрошуємо

щодня крім понеділка

з 11.00 до 19.00.




 ------------------------------------------------------------------------------------ 

Шановні краяни пропонуємо цікаву статтю для обговорення. Надрукована вона в газеті "Вісник Надзбруччя" №3  за січень 2015 року.

--------------------------------------------------------------------------------

VI з`їзд лемків України


logo-Lemky_8_11_14

8 листопада 2014 року у Львові відбувся

VI з`їзд лемків Украіни.





У складі делегації від Тернопілля були:

Куцинда І.Д.(від Копичинців) та Савка М.Ю. (від Хоросткова).
    9 листопада 2014 року в Копичинецькій міській бібліотеці для дітей відбулася зустріч з делегатами зїзду. Куцинда Іван Дмитрович поділився враженнями від поїздки, розповів про завдання і плани роботи СФУЛО на 2015 рік. Керівництво Всеукраїнським товариством "Лемківщина" О.Венгринович передав В.Мулесі.
Детально про це йдеться в статті за адресою http://lemky.lviv.ua/?p=3339

   Відбувся VI з’їзд Всеукраїнського товариства «Лемківщина»

Опубліковано | Автор Taras

8 листопада 2014 року у Львові відбувся VI з’їзд лемків України. Його учасниками були 147 делегатів з 11первинних організацій і колективних членів Всеукраїнського товариства «Лемківщина» з Львівської, Тернопільської, Івано-Франківської, Закарпатської, Волинської, Рівненської, Житомирської, Хмельницької, Вінницької, Кіровоградської і Луганської областей.
   З’їзд розпочався з виконання державного гімну України і лемківського урочистої пісні «Гори наши». Після цього хвилиною мовчання було вшановано загиблими на Майдані і на сході України під акомпонимент лемківської пісні «Плине кача по Тисині». З’їзд розпочав свою роботу після молитви й благословіння о.Дуди та о.Шафрана. У цей же час три делегації відправились до пам’ятника Тарасу Шевченку, Степану Бандері і жертв депортацій для покладання квітів і вшанування.
    До складу президії з’їзду було обрано голову Львівської обласної організації Степана Майковича (головуючий), голосу Івано-Франківської організації Степана Криницького і голову Всеукраїнського товариства «Лемківщина» Олександра Венгриновича, а також голову    Світової Федерації Українських Лемківських Об’єднань Софію Федину. Було обрано склад лічильної, мандатної і редакційної комісій.
   Першим питанням порядку денного було звіт Колегії ВУТЛ за п’ять останніх років діяльності організації. З доповіддю виступив голова Олександр Венгринович. Після цього був звіт Контрольної комісії в особі голови Лариси Сороки. Обидва звіти були затверджені з’їздом одноголосно як «задовільні».
   Після цього з’їзд приступив до обрання нового складу керівних органів Всеукраїнського товариства «Лемківщина», які виконуватимуть свої функції протягом наступних чотирьох років.
   Серед претендентів на посаду Голови було запропоновано дві кандидатури – голову Львівської обласної організації Степана Майковича і голову Закарпатської обласної організації Василя Мулесу. Діючий голова не міг претендувати на посаду, оскільки згідно Статуту відбув дві каденції поспіль на цій посаді. За результатами голосування новим головою Всеукраїнського товариства «Лемківщина» обрано Василя Мулесу.
   Новий склад Колегії ВУТЛ був затверджений у кількості 15 осіб. До її складу увійшли Степан Майкович (Львів), Мирослав Дмитрах (Львів), Назар Радь (Львів), Олександр Венгринович (Тернопіль), Ігор Дуда (Тернопіль), Бабійчук (Тернопіль), Степан Криницький (Івано-Франківськ), Любов Мельничук (Івано-Франківськ), Ярослава Галик (Івано-Франківськ), Василь Мулеса (Закарпаття), Готра (Закарпаття), Ярослав Теплий (Житомир), Петро Антонів (Вінниця), Микола Букацький (Хмельницький), Лимич (Лимич).
   Було прийнято рішення знову відновити роботу Ради ВУТЛ, до складу якої входять члени Колегії та керівники обласних і районних організацій товариства «Лемківщина». Крім цього до її складу також було додано голову ЛОМГО «Молода Лемківщина» Назара Радя і директора Монастириського обласного музею лемківської культури і побуту Михайла Тиханського.
    Контрольна комісія була обрана у кількості 3 осіб у складі Лариса Сорока, Гурей і Шкурда.
За підсумками роботи з’їзду було ухвалено Резолюцію, а також Звернення делегатів та учасників до Президента, Верховної Ради і Кабінету Міністрів України з рядом вимог щодо оцінки, законодавчого врегулювання та державних програм підтримки депортованих.
   P.S. З’їзд є основним керівним органом Всеукраїнського товариства «Лемківщина», який відбувається кожних чотири роки, а поточне керівництво організацією поміж з’їздами здійснює Колегія. Перший всеукраїнський з’їзд лемків України відбувся 6 червня 1992 року у Тернополі, другий – 7-8 червня 1997 р. в Івано-Франківську, третій – 9-11 листопада 2001 року у Львові, четвертий – 1-2 жовтня 2005 р. у Тернополі, п’ятий – 10-11 жовтня 2009 р. в Івано-Франківську.
  До уваги членів міського товариства "Лемківщина".
Новий номер газети "Дзвони Лемківщини" 4 (92) вересень-жовтень 2014 року можна придбати в Копичинецькій міській бібліотеці для дітей.

____________________________________________________________

 Коріння кличе, плаче і болить



9 вересня - 
Всеукраїнський день-спогад
про  примусове переселення етнічних українців з тереторії Польщі в 1944-46 роках.

Лемки, переселення, страждання… Ці слова стали ніби синонімами. Поневіряння в світах, туга за рідною Лемківщиною. Доля…
70 років згадують лемки переселення (яке називають депортацією), сумують, плачуть. Плачуть не від того, що на Україні їм зле жити. Бо українська земля пригорнула їх, як ненька рідних дітей. Просто є такий вислів: «Коріння кличе», а вони - вирвані з коренем. Бо рани, навіть ті, котрі вже давно загоїлися, час від часу болять. І цей фантомний біль ніяк не дає забути минувшину.
Щороку, коли минає літо і перші вересневі дні несуть осінню прохолоду, щемлять серця у старих переселенців, спогади переповнюють душі, на очі находять скупі сльози.
«Цне ся мі за тобом, мій Лемківський краю…», «Полетів би м на край світа…» та ба… Кажуть час гоїть рани, лікує душі. Можливо… кивають головами сивочолі лемки. У нашому непередбачуваному світі тепер можливо все, як і те, що історія має здатність повторюватися.
Через 70 років спіткала біда тепер уже нащадків тих людей, що переселилися на Україну 1944-46 роках. Тепер ця біда має назву АТО. Війна не шкодує нікого ні молодих, ні бувалих.

20 осіб з лемківських сімей змушені були залишити свої домівки і з Луганщини переселитися в Копичинці. Біда у всіх нас одна, в усіх українців спільний ворог. Сотні, а то й тисячі жителів залишають свої розорені будинки і шукають порятунку там, де поки що не бомблять. Поки що… Та лемківське переселення в 1944-46 років символічне тим, що в ці вересневі дні на Україні проходить День-спогад про примусове переселення етнічних українців з прабатьківських земель
11 вересня копичинчани, лемки і не лемки, провели День-спогад панахидою за тими, хто не пережив цих страшних лихоліть, що залишилися на території теперішньої Польщі.





 Цьогоріч в Копичинцях збіглися дати: 70 років лемківського переселення, 20-річчя міської організації Всеукраїнського товариства «Лемківщина», 10 років, як зведено знак на пам'ять про переселення.
Під сумний спів церковних дзвонів зібралися лемки біля пам’ятника. І стрілася тут роз’єднана колись велика лемківська родина. «Будьте здавы лемки, як жиєте?...».
І стиснулись серця і в горлі клубком стало, на очах - сльози, а слів немає. Ніхто не хоче говорити про страхіття ні колишнє, ні сьогоднішнє. Всім болить.
Настоятель храму Пресвятої Трійці о. Любомир Урбанський виголосив дуже гарну проповідь. 



Він як духівник і великий психолог ніби зазирнув у людські душі. З його вуст пролунала молитва й роздуми про те, що ж все таки діється в світі. Отець провів паралель між страшними роками Другої світової, депортацією 1944-46 рр. і сьогоденням. Патріотично-натхненна розповідь проникла в серця вірян, що слухали затамувавши подих. 
 Продовжив розмову голова районної організації Всеукраїнського товариства«Лемківщини» Пласконь І.І.

Його власні болючі спогади спонукали до розмови луганчан. Там на півдні України вони не забули рідної говірки проте слова не могли передати почуттів, що переповнювали серця. Тяжко їм, та вони не здаються.

Розповів Мадяк Петро Іванович, що там на Луганщині був фермером.
Від всіх переселенців з АТО він подякував за підтримку, розповів про те, що старанно облаштовують житло, яке їм співчутливо надала громада церкви святого Миколая на чолі з отцем Ігорем Середою. Тепер проборство цього храму їм служить за домівку.
Звернувся до присутніх і міський голова Пеляк В.С.
        
Мовчки покладені до підніжжя пам’ятника червоні троянди виказали його почуття.
Церковна процесія повернулася до храму, містяни розійшлися в справах,

а лемки згуртувалися і ще довго й довго про ось говорили. Про щось, відоме тільки їм.
Галина Турок-Тимошенко
_______________________________________________ 
Шановні краяни пропонуємо цікаву статтю для обговорення. Надрукована вона в газеті "Дзвони Лемківщини" №2 (90) за березень-квітень 2014 року на ст.2

Лемківщина у вінок пошани великому Кобзареві






Магічний світ писаки. Лемківська писанка









  Майстер-клас з писанкарства в Копичинецькій міській бібліотеці для дітей провелаКозакЛ.І -керівник гуртка "Дизайн-флористики" Копичинецького філіалу Гусятинського ЦДТ.









     "Писанка - абсолютно унікальний витвір народного генія. В усьому народному мистецтві немає такого предмету, який би конденсував у собі стільки образно-символічного змісту, як писанка. ЇЇ дарували на знак перемир'я, побажання здоров'я, краси, сили, врожаю, застосовували, як запобігання стихійного лиха.
     Писанка тісно повязана із старими українськими віруваннями, народним календарем, що базувався на сонячному циклі і якому - починаючи із зимового повороту сонця до моменту, коли день стає більшим від ночі - відповідали певні свята: Калити, Коляди, Щедрівки, Ордані, Колодія і нарешті Великодня."
     Так розповідається про писанку у книзі:
     Манько В. Українська народна писанка. - Львів: Свічадо, 2006. - С. 7.
     Історія писанкарства дуже давня і багатогранна, описана в багатьох книжках. Кілька з них представлено на нашій виставці "Світ писанки".
    Продовжуючи традиції наших предків і готуючись до Великодня 1 квітня 2014 року в Копичинецькій міській біблііотеці для дітей пройшов майстер-клас з писанкарства який провела Козак Л.І -керівник гуртка "Дизайн-флористики" Копичинецького філіалу Гусятинського ЦДТ.
Захід розпочався з коротенької історії винекнення писанки її різновиду, техніки виконання. Людмила Іванівна демонструє писанку-крапанку, яка називається "Сльози Божої матері"
Пристаж Христина.
Нещодавно Інтернет-Читайлик демонстрував її виставку робіт з дизайн-флористики,
вона є активним учасником комп'ютерного гуртка "Павутинка", а сьгодні оволодіває технікою писанкарства.

Найкращими майстрами в гуртку писанкарів є Возьна Юлія і Ухач Софія.
Понад три роки вони вчаться цій майстерності.

Далі всі учасники поринули в світ магії і мистецтва писанкарства. Кожен зміг попробувати розписува різні види писанок.
Хтось робив це вперше, а хтось зміг поповнити свої колекції новими писанками.
На світлині Голод Люба демонструє свої роботи.

Василик Катя старанно виконує своє завдання.
Працівники бібліотеки також мали змогу попробувати себе у цій справі, це їх дебютні роботи.

Лемківська писанка

Цього року виповнюється 70 років виселення етнічних українців з тереторії Польщі 1944-1946 роках. Розділ "Лемківська писанка" приурочений до відзначення цієї дати.

Окрему увагу було приділено лемківській писанці, як символу відродження із забуття, збереження ідентичності лемківської культури і традицій.

Всі учасники детально розглянули ілюстративно-художній каталог "Лемківська писанка - традиції та сучасні тенденції".

Став у пригоді і комп'ютер. Учасники переглянули сайти з майстер-класами, фестивалями писанкарства, запозичили кілька орнаментів для особистого опрацювання.
Захід приніс велике задоволення, його учасника, керівникам і господарям бібліотеки.

_____________________________________________________________

З ДНЕМ НАРОДЖЕННЯ, ЛЕМКІВСЬКА РОДИНО!



16 березня 2014 року в приміщенні Музею театрального мистецтва м.Копичинці відбулася інформаційно - мистецька імпреза присвячена 20-річчю з дня заснування Копичинецького міського товариства «Лемківщина».




Розпочав захід голова районного товариства«Лемківщина» Пласконь І.І.




      
Хвилиною мовчання, вшанували пам`ять про членів товариства, що перейшли на вічний спочинок, це: Щетина М.Г., Кархут Р.Д.,
Черниш О.Й., Козел Ю.А., Богоніс Я.М., Дзюрбель Д.С., Козак М.І.,
Шлюсар О.Ю., та всіх героїв з "Небесної сотні", в їх числі загиблого
активіста Майдану, лемка за походженням, Володимира Жеребного,
похорон якого відбувся у неділю, 23 лютого 2014 у місті Рудки
Самбірського р-ну Львівської області. 

Далі все відбулося згідно програми.

« Як все починалося…» - історичний екскурс Романа Островського з переглядом світлин та відеозаписів про створення Копичинецького міського товариства «Лемківщина» 12 березня 1994 року, присутні сприйняли з великим захопленням і відчуттям теплих емоцій відтворених з минулих літ.
Любомира Іванків у своїй бесіді нагадала події того часу,
коли вона була першим головою товариства,
переповіла розповіді про виселення з Лемківщини своєї мами
та її родини, прочитала присвячені їй вірші.


«Лемківщина: минуле і сучасність» - довідково-інформаційний
огляд провела зав. Копичинецькою міською бібліотекою для дітей, керівник клубу за інтересами «Ми і наші діти» Турок Г.М.


 

«Пам'ять про великого Кобзаря» - перегляд колекції значків,
які зібрав житель нашого міста Богдан Гладій, було присвячено
200-річчю з дня народження Т.Шевченка.

 
                                                                                      
В.П.Турок розповів про значення постаті Шевченка для лемків
в минулому і тепер. Передав слово учасниці клубу «Ми і наші діти»

Юлії Ковальчук, учениці 10 класу(6 гімназійного) школи-гімназії,
яка залюбки прочитала вірш Івана Русенка «Лемковина».


Поет М.Тарабій прилучився до розмови про Шевченкіану та
з піднесенням прочитав власні вірші, присвячені лемківській тематиці.

Далі відбулося коротке обговорення
інформації про відзначення в м. Копичинцях 70-річчя
виселення етнічних українців з території Польщі в 1944-46 роках.
Розмову розпочату Желізняком З.І. та Куциндою І.Д. ще в бібліотеці



 перед початком імпрези, переглядаючи фото світлини минулих літ,


 вже в залі музею продовжив Радванський М.І., Елиїва М.В.
та інші члени товариства.
 Про експозицію колекції значків п. Б. Гладія
дуже детально і цікаво розповіла директор музею Савка Р.М.


Урочини завершив перегляд виставки картин художника лемківського походження Степана Ядловського,
уродженця села Яблунів.




« Янгол з палітри » - таку назву має виставка картин.
Лемківське зібрання завершилося на високому емоційному піднесенні.
Допомагали проводити захід внуки пані Любомири,
брати Іванкові: Олексій і Любомир,
співвласники комп’ютерного центру «kopi.com».
Вони експонували відео на екран.



Інформацію подала зав. бібліотекою Турок Г.М.


________________________________________________________

   

   ВІДІІДУЄМО  ЗЕМЛЮ  ПРЕДКІВ.

                    ЯК    ПОЇХАТИ  НА  ЛЕМКІВЩИНУ?


  

Є  два способи відвідати Лемківщину лемкам, що проживають на Україні.

1.     Групова поїздка.

 Члени лемківського товариства та їх родини можуть здійснити поїздку в складі груп, що формуються Всеукраїнським товариством «Лемківщина», щорічно влітку на фестиваль «Лемківська Ватра» в Ждиню. Існує спрощений порядок виїзду на фестиваль. Тому повідомити про Ваше бажання відвідати Лемківщину потрібно заздалегіть ( наперед місяців за 1-3). Обов`язковим  для всіх подорожуючих є наявність закордонного паспорта для отримання візи. Докладну інформацію   Ви можете отримати у голови Всеукраїнського товариства «Лемківщина» п. Венгриновича Олександра Івановича з Тернополя;  в голови Копичинецького товариства  п.Пласконя Івана Івановича (тел.4-17-85);  або ж в очільників лемківських товариств за місцем Вашого проживання.
           Детальніша інформація - за телефоном:  0-22-52-29-93- Тернопіль. Всеукраїнське товариство «Лемківщина».

      2.     Індивідуальна поїздка.

  Для індивідуальної поїздки на Лемківщину існує загальноприйнятна норма, тобто «Порядок перетину кордону громадянами України». Все залежить від того, з якою метою Ви бажаєте туди поїхати: в туристичну мандрівку, в гості, на роботу, на фестиваль, відвідати могили предків, здійснити поломництво і так далі… Варіантів багато, в залежності  від мети і відкривається відповідна віза.

             Детальніше про це можна дізнатися:
 1.  Попович Денис. Переселенцям зроблять визнання .- http://lemky.com/326-pereselencyam-zroblyat-viznannya.html
   2.  "Лемківщина" вимагає прийняття закону про статус депортованих  лемків. - http://lemky.com/121-mkivshina_vimagae_zakony_pro_status_deportovamyh.html

  4. Офіційний портал Верховної Ради України http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc6?id=&pid069=171...  Про проект Закону про порядок організації і проведення мирних заходів ... України та про паспорт громадянина України для виїзду за кордон" .... пам'яті жертв депортації з Польщі лемків та інших етнічних
українців.

5. Софія Федина: «Лемки мають отримати можливість безвізового ...  
meest-online.com/?p=13507 - Кеш


12 лип. 2012 ... У невеличкому містечку Горлиці, що на півдні Польщі, на V ... Основною
причиною переселення лемків до різних країн світу були пошуки заробітків.
.... Чи багато лемків з України поїде на фестиваль у Ждиню?



 6. Польська віза тільки через візовий центр. Поїхати до Польщі ... іostarbeiter.vn.ua/viza-tilky-cherez-vizovyi-tsenter.html - Кеш - Сх

Польська віза тільки через візовий центр. Поїхати до Польщі стало
складніше і дорожче. 06.02.2013. Консульства відмовляються приймати
заявки від ...

 7. Порядок перетину кордону громадянами України — Вікіпедія http://uk.wikipedia.org/wiki/Порядок_перетину_кордону_громадянами_України 

Стабільна версія була перевірена 29 жовтня 2013. ... Правила в'їзду — виїзду
громадян України за кордон. Відповідно до Закону України «Про порядок
виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» від 21.01.1994 ......
України та Урядом Республіки Польща про умови поїздок громадян від 30.07.
2003р.
3 вер. 2013 ... Хорватія (2013-2015, відразу після очікуваного вступу в ЄС) ... візу, яка
дозволяє багатократно перетинати кордон Польщі і сумарно ... Як колись
пожартував посол Республіки Польща в Україні: це .... через митний кордон
України в порядку та обсягах, визначених Кабінетом Міністрів України;.

  9.  Правила виїзду дітей за кордон на відпочинок - Взгляд юриста   
http://jurblog.com.ua/2009/10/pravila-viyizdu-ditey-za-kordon-na-vidpochinok/

Порядок виїзду громадян України, в тому числі дітей, за кордон та
оформлення .... Якщо ж планується, що дитина буде перетинати кордон
інших країн, .... на консульському обліку в посольстві України у
Великобританії до 2013 року. .... Доброго Дня мены 17 Я хочу поїхати на літо
до Польщі Без батьків я маю ...

10.   Митні правила України: що можна ввозити туристу - Tochka.net travel.tochka.net/.../7605-tamozhennye-pravila-ukrainy-chto-mozhno-vvozit-turistu/ - Кеш

З 1 червня 2012 року діє новий Митний кодекс України. У цьому матеріалі ми
... Щоб уникнути проблем на кордоні, прочитайте статтю про новий Митний
кодекс України. 15.08.2013 10:00 54 .... напоїв розповсюджуються тільки на
повнолітніх громадян. ... Як поїхати на авто в Європу: інструкція для туристів
 ...
    _____________________________________________________

                                                    

                 ПІЛЬГИ ДЛЯ ПЕРЕСЕЛЕНЦІВ


  Лемки – переселенці в Україні користуються піьгами наданими  учасникам війни, докладніше можна прочитати нижче. ЦЕ- витяг з закону. Тут наведена лише та інформація, яка стосується лемків.

Пільги учасникам війни  http://spojivach.info/2009-06-30-01-19-44/our-projects.html

     На сучасному етапі розбудови правової держави в Україні законодавцем значна увага приділяється гарантіям соціального захисту ветеранів війни. Так, відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»від 22 жовтня 1993 року (далі по тексту - Закон), ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни.

   Учасниками війни визнаються військовослужбовці, які в період війни проходили військову службу у Збройних Силах колишнього СРСР, трудівники тилу, а також інші особи, передбачені Законом.
     Згідно статті 14 Закону, учасникам війни надаються такі пільги:

   1) безоплатне одержання ліків, лікарських засобів, імунобіологічних препаратів та виробів медичного призначення за рецептами лікарів;
   2) безоплатне першочергове зубопротезування (за винятком протезування з дорогоцінних металів);
   3) безоплатне забезпечення санаторно-курортним лікуванням
або одержання компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування;
   4) 50-% знижка плати за користування житлом (квартирна плата) в межах норм, передбачених чинним законодавством (21 кв. метр загальної площі житла на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. метра на сім'ю);
   5) 50-% знижка плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) та скрапленим балонним газом для побутових потреб в межах середніх норм споживання.
   6) 50-% знижка вартості палива, в тому числі рідкого, в межах норм, встановлених для продажу населенню, для осіб, які проживають у будинках, що не мають центрального опалення;
   7) безоплатний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту, автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості, а також залізничним і водним транспортом приміського сполучення та автобусами приміських і міжміських маршрутів, у тому числі внутрішньорайонних, внутрішньо - та міжобласних незалежно від відстані та місця проживання;
  8) користування при виході на пенсію (незалежно від часу виходу на пенсію) чи зміні місця роботи поліклініками та госпіталями, до яких вони були прикріплені за попереднім місцем роботи;
  9) щорічне медичне обстеження і диспансеризація із залученням необхідних спеціалістів;
   10) першочергове обслуговування в лікувально-профілактичних закладах, аптеках та першочергова госпіталізація;
   11) виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності в розмірі 100 % середньої заробітної плати незалежно від стажу роботи;
   12) використання чергової відпустки у зручний для них час; одержання додаткової відпустки без збереження заробітної плати строком до двох тижнів на рік;
  13) першочергове забезпечення жилою площею осіб, які потребують поліпшення житлових умов, та першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва, першочерговий ремонт жилих будинків і квартир цих осіб та забезпечення їх паливом;
   14) одержання позики на будівництво, реконструкцію або капітальний ремонт жилих будинків і подвірних будівель, приєднання їх до інженерних мереж, комунікацій, а також позики на будівництво або придбання дачних будинків і благоустрій садових ділянок з погашенням її протягом 10 років починаючи з п'ятого року після закінчення будівництва.
   15) першочергове право на вступ до житлово-будівельних (житлових) кооперативів, кооперативів по будівництву та експлуатації колективних гаражів, до садівницьких товариств, на придбання матеріалів для індивідуального будівництва і садових будинків, технічне обслуговування та забезпечення стоянками транспортних засобів;
  16) безоплатний проїзд один раз на два роки (туди і назад) залізничним, водним, повітряним або міжміським автомобільним транспортом незалежно від наявності залізничного сполучення або проїзд один раз на рік (туди і назад) вказаними видами транспорту з 50-% знижкою;
  17) зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів до бюджету відповідно до податкового та митного законодавства;
   18) позачергове користування всіма послугами зв'язку та позачергове встановлення телефонів (оплата у розмірі 20 % від тарифів вартості основних та 50 процентів - додаткових робіт). Абонементна плата за користування телефоном встановлюється у розмірі 50 % від затверджених тарифів.
   19) першочергове обслуговування підприємствами, установами та організаціями служби побуту, громадського харчування, житлово-комунального господарства, міжміського транспорту;
   20) позачергове влаштування до закладів соціального захисту населення, а також обслуговування службами соціального захисту населення вдома. У разі неможливості здійснення такого обслуговування закладами соціального захисту населення відшкодовуються витрати, пов'язані з доглядом за учасником війни, в порядку і розмірах, що визначаються Кабінетом Міністрів України....

       Джерело інформації : Пільги учасникам війни  http://spojivach.info/2009-06-30-01-19-44/our-projects.html     Орос Іван,студент 2-го курсу юридичного факультету;
  
                     Юлія Савелова, юрист-консульт НПЦ «Юридична клініка»

 __________________________________________


 



ОЗДОРОВЛЕННЯ В УКРАЇНІ 
  
Лемки,  на рівні з усіма громадянами України, мають право користуватися  всіма її благами, в тому числі мають право на лікування та оздоровлення в усіх доступних медичних та санаторно-курортних закладах та профілакторіях.

      Пропонуємо невеличку розповідь по цій темі.


Профспілкові оздоровниці України пропонують доступні і якісні    послуги.
«Газета по-українськи» №1278 за 01.09.2011. Рубрика Коментарії.  Друкована  версія - http://gazeta.ua/articles/comments-newspaper/_profspilkovi-ozdorovnici-ukrajini-proponuyut-dostupni-i-yakisni-poslugi/397519ostupn
     Україна має багаті й різноманітні природні ресурси, за допомогою яких лікувально-оздоровчі установи зміцнюють здоров'я громадян. Однією з таких установ, де застосовують курортні чинники, є система лікувально-оздоровчих закладів профспілок України. Про неї розповідає Микола Субота, голова правління приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця".
  Немає таких захворювань, показаних для санаторно-курортного лікування, які не виліковували б у профспілкових оздоровницях, — каже Микола Васильович. — Тому люди, які хочуть поліпшити стан свого здоров'я, отримати заряд бадьорості й енергії, а часто — поєднати приємний відпочинок з ефективним лікуванням, вибирають саме санаторії "Укрпрофоздоровниці"
      Дуже важливо, щоб за нинішніх умов розвитку нашого суспільства профспілкові оздоровниці могли запропонувати доступне та якісне санаторне обслуговування, ефективно і грамотно використовуючи при цьому лікувальні чинники своєї місцевості. Якнайкращі показники в цьому напрямі має курорт "Миргород". Тут, окрім захворювань гастроентерологічного профілю, ефективно лікують неспецифічні захворювання бронхо-легеневої системи, щитовидної залози, захворювань серцево-судинної і нервової систем, органів руху, сечостатевої системи. Також проводять реабілітацію після радикальної терапії онкохворих. Чудові умови відділення оздоровлення вагітних привертають сюди майбутніх мам. Відділення для реабілітації постраждалих від Чорнобильської катастрофи на курорті створено одним із перших в Україні. За понад два десятиліття тут напрацьовано найефективніші методики лікування. За шість місяців 2011-го на курорті поліпшили здоров'я близько семи тисяч людей. Загалом оздоровниці "Миргородкурорту" подарували здоров'я й незабутні враження декільком мільйонам людей із понад 30 країн світу.
      На особливу увагу заслуговує санаторій "Березовий гай", який входить до складу "Миргородкурорту". Тут поєднують власні методики і світові технології, наукові розробки німецьких і українських фахівців, втілюють унікальну програму "Школа життя з діабетом". Санаторій є центром національного рівня високоефективної реабілітації хворих на цукровий діабет. Німецькі партнери визнають: такого комплексу, обладнаного найсучаснішим устаткуванням, у якому застосовують найефективніші методики, немає навіть у найкращих німецьких клініках. Завдяки новітнім методикам визначення мікроальбумінорії в сечі, С-пептида й антитіл глютаматдекарбоксилази в крові в санаторії визначають ризик захворювання на діабет за декілька років до клінічних проявів цієї недуги. У першому півріччі року в санаторії "Березовий гай" пролікували понад тисячу дорослих і дітей, хворих на цукровий діабет
      Не менш актуальним на курорті "Миргород" є лікування безпліддя в подружніх пар. Після лікування на курорті багато жінок пізнали щастя материнства.
      Кажучи про найкращі заклади "Укрпрофоздоровниці", необхідно відзначити "Моршинкурорт". Він позиціонується як один із найбільш перспективних в Україні і за кордоном. Інтерес до нього останніми роками істотно зріс, адже в лікувальному ефекті перебування на курорті торік переконалися понад 30 тисяч пацієнтів, 2,5 тисячі з яких — іноземці.
       "Моршинкурорт" є лідером у лікуванні хвороб печінки, підшлункової залози, шлунку, а також цукрового дібету. Цілющі джерела мінеральних вод з унікальними лікувальними властивостями, сучасна медична база, кваліфікований медичний персонал, оновлений номерний фонд і вдале розташування спальних корпусів у лісопарковій зоні створюють сприятливі умови для поєднання приємного відпочинку й лікування. До складу СКК "Моршинкурорт" входять: санаторії "Дністер", "Лаванда", "Перлина Прикарпаття", "Світанок", "Черемош", лікувально-діагностичний центр європейського рівня, бальнеолікарня, бювет мінеральних вод та загальнокурортний Палац культури. Досвідчені фахівці проводять діагностику захворювань та надають увесь комплекс лікувальних процедур. Однією з важливих складових лікування на курорті є правильно підібране дієтичне харчування. Лікарі розробили спеціальну систему дієт, діє замовна система збалансованого дієтичного харчування.
      Керівники профспілкових оздоровниць нині з іще більшим завзяттям вивчають досягнення світової курортології, активно впроваджують їх у своїх установах, а отримані знання й досвід тут же застосовують на практиці. Так, санаторії "Укрпрофоздоровниці" за останній час поповнили свій медичний арсенал австрійським біохімічним аналізатором "Лаблайн-80". Він дозволяє визначити 66 біохімічних показників, а однотипних — понад 150. Придбали японський автоматичний гематологічний аналізатор. Цей апарат за 70 секунд видає 22 клінічні показники крові. Глюкозний аналізатор німецького виробництва за 3 секунди обробляє 30 пробірок. Закупили й інше передове устаткування.
      Можу запевнити: здоров'я українців у надійних руках висококваліфікованих фахівців, високоосвічених професіоналів. Вони створять максимально комфортні умови для відпочинку, лікування й оздоровлення, проявлять індивідуальний підхід до кожного. Запрошую за здоров'ям у профспілкові оздоровниці!
          Записав  Григорій  ПЕТРОВСЬКИЙ   
    2.Саторії та курорти України -http://www.sankurort.ua/
Найбільша країна в Европі за кількістю санаторно-курортних установ з давньою традицією курортного лікування та з багатьма методами лікування ...Соціальні путівки - Всі - Лікування за нозологією - УКР
     3. Забезпечення інвалідів путівками на санаторно-курортне лікуванняhttp://helsinki.org.ua/index.php?id=1283347649‎
Забезпечення інвалідів путівками на санаторно-курортне лікування Санаторно-курортне лікування один із видів лікувально-профілактичної допомоги, ...
    4. Санаторно-курортне лікування :: Тематичний каталог :: Публічна ...    ww.moz.gov.ua/ua/portal/?CID=109&dcategory=218...1‎

Курорти західної України      

 1. У мальовничому  Більче-Золотому на Борщівщині міститься обласна фізіотерапевтична лікарня «Подільська оздоровниця», куди їдуть поправити своє здоров’я люди не лише з Тернопілля, а й з інших областей України.

                                                                                             


2. ДП "Санаторій ЗБРУЧ" 
                                  48201, Тернопільська обл.,
                                              смт. Гусятин,
                                              вул. Санаторна, 10 .  
                           Телефони: (044) 360-72-05, (050) 611-40-33,
                                                (094) 925-42-05  

                        3. ЗАТ "Санаторій МЕДОБОРИ"
                               48122, Тернопільська обл.,
                                           Теребовлянський р-н, 
                                            с. Конопківка                             
                             Телефони: (044) 360-72-05, (050) 611-40-33,
                                                (094) 925-42-05






                                                                      4. ТОВ"Санаторій БАРВІНОК"                    
47235,Тернопільська обл.,
                                                Зборівський р-н, 
                                        с. Манюки (біля смт. Залізці)         
                             Телефони: (044) 360-72-05, (050) 611-40-33,
                                                    (094) 925-42-05






                               
                                                                        5. Санаторій"УКРАЇНА"
32445,Хмельницька обл.,
                                                Дунаевецький р-н.,                                                                                      с. Маків, 
                           Телефони: (044) 360-72-05, (050) 611-40-33,
                                                      (094) 925-42-05






                                                                           6. Санаторій "ЧЕРВОНА КАЛИНА"       
35310, Рівненська обл.,
                                                  Рівненський р-н, 
                                                  с. Жобрин 
                             Телефони: (044) 360-72-05, (050) 611-40-33,                                                                 (094) 925-42-05





                                                                            7. Санаторій "ТОВТРИ"                                 
32000,Хмельницька обл.,
                                                    Городоцький р-н, 
                                                    смт. Сатанів-2 
                           Телефони: (044) 360-72-05, (050) 611-40-33,                                                           (094) 925-42-05






ШАНОВНІ ЛЕМКИ, щоб отримати детальнішу інформацію  звертайтеся за адресами,  вказаними   вище.

______________________________________________________








Інтернет огляд. ЛЕМКІВЩИНА: МИНУЛЕ І СУЧАСНІСТЬ.


 Минуле.

      «Лемки – етнографічна група українців, які здавна жили по обох схилах Східних Бескидів (у Карпатах між річками Сяном і Попрадом на захід від Ужу)… Особливості історичної долі та природних умов, культурно-побутові і господарські взаємовпливи з сусідніми народами (угорцями, поляками, словаками) зумовили деякі відмінності в господарстві, культурі, побуті і мові українців цього району…Багато лемків змушені були… ходити на заробітки або емігрувати до США, Канади, Аргентини. Основним заняттям лемків були землеробство (на полонинах), скотарство, домашні промисли (ткацтво, гончарство, різьба на дереві).
         Про це можна прочитати:
     Кара-Васильєва Т., Чорноморець А. Українська вишивка. - 2-ге вид., стер.-К.: Либідь,2005.-160 с.; іл.
      Кириченко М.А. Український народний декоративний розпис: Навч.посіб.-  К.: Знання-Прес, 2006. – 228с.
      Лемківська писанка – традиції та сучасні тенденції: Каталог / Упоряд. Г.Вихованська, В.Солинко. – Львів,2013.- 20с.
       Манько В.  Українська народна писанка.- Львів: Свічадо,2006.- 47с.

       Соломченко О.І.  Писанки Українських Карпат. - Ужгород: Карпати,2004.- 238с.;іл.- Рез. англ., нім., фран., рос., пол.., словац., угор. мовами.



  


         Для поселень лемків характерна скупченість в долинах вздовж річок, доріг. Житлом була переважно рублена, пофарбована в різні кольори хата. Під одним дахом звичайно будували житлові і господарські споруди. Одяг відзначався простотою. Лемки носили домоткані сорочки (з розпіркою на плечах у чоловіків), кольорові камізельки з блискучими ґудзиками (лейбики), довге домоткане вовняне пальто (чуги) з великим коміром у вигляді капюшона. Жіночий одяг оздоблювався вишивками.
         Багатовікова боротьба лемків проти іноземних загарбників та місцевих експлуататорів відображена в численних народних піснях та переказах. Фольклор лемків зберігає чимало архаїчних елементів, має в собі помітні впливи народної творчості західних і південних слов`ян. Ряд творів відображає еміграцію, важкі умови праці та експлуатацію на чужині…»(УРЕ,т.8.- Київ, 1962,с 64).
Ця тема добре розкрита в книгах:      
     Дуда Ігор.  Лємківський словник: 26000слів. – Тернопіль:Астон,2011. -  371с.
     Красовський І.,Солинко Д.  Хто ми, лемки…Популярний нарис.- Львів:Ред.-вид. відділ обласного управління по пресі, 1991.- 48с.
    Лемківщина. Земля – люди – історія – культура. -Т.1/ Ред.Б.О.Струмінський;            Перед.Я.Падох. - Нью-Йорк – Париж – Сідней. – Торонто, !988.- 569с.
     Лемківщина. Земля – люди – історія – культура.- Т.2/ Ред.Б.О.Струмінський. - Нью-Йорк – Париж - Сідней – Торонто, !988.- 496с.



     Трагічна доля лемків змусила їх залишити свої терени і розселитися по всьому світу.


 Лемки в Україні.

   В Україні лемки проживають трьома групами.
      Перша і найбільш численна група – це депортовані з Лемківщини в 1944-46 рр.
Близько 500тис. українців тоталітарними режимами Польщі і СРСР депортували в УРСР, розкидавши по всіх областях, переважно  на  Півдні в степах Одещини, Херсонщини, Кіровоградщини, Донеччини, що стало дуже великим випробуванням для  горян. Рівнина навівала смуток і тугу за рідним краєм, за Карпатами і тому переважна більшість переселенців повтікали  на Західну Україну.
       Тяжких поневірянь зазнали і десятки тисяч лемків, депортованих у 1947році, під час операції «Вісла» на німецькій території. Винищувалися цілі села, спалювали будівлі,  руйнували церкви. Близько 250 церков перетворилися на руїни, замордовано десятки священників, вбито сотні людей.
         Депортація практично поставила на межу зникнення цілий субетнос українського народу, знищивши його духовну і матеріальну культуру.
        Про ці страшні часи лихоліття йдеться в книжках:      
        Акція «Вісла» - завершальний етап депортації українців Польщі.Історична спадщина і суспільна свідомість/ Зб.наук. праць.-Львів,2013.- 147с.
         Боднарчук Ю.Ю. Шлях розпачу і надії. Соціально-економічні умови депортації 
та розселення на Тернопільщині українців із Польщі: Монографія.- Тернопіль: ВПЦ  «Економічна думка ТНЕУ»,2012.- 332с.
        Дорош Є.  Тимотей Старух  - Тернопіль: Горлиця,1996.-40с. ( Серія «Визначні постаті Тернопілля») .
        Ковальчук В.,Стойкова Л,  Злочин без кари. - К.: ТОВ «Український рейтинг», т.3., Кн.2., 2011.- 168с.         
        Лемківщина і Перемищина: Політичні звіти.(Документи).- В кн.: Літопис УПА.  т.34. - .Торонто-Львів, 2001.- 971с.
         На Лемківщині . – В кн.: Макар В. Спомини та роздуми //Зб. тв.: В 4-х т.- Т.3. ч.2  Бойові друзі. –Торонто – Київ,2001–с.264-266.
        Свинко Й., Лановик Б.  Межовий край  у вогні: Польсько – українські  взаємини у 1944 – 1947рр. – Тернопіль: Воля,2004. – 340с.
         Сергійчук В.  Трагедія українців Польщі. – Тернопіль:Книжково-журнальне вид. «Тернопіль»,1997. – 439с.
         Тактичний відтинок УПА 26-ий «Лемко»: Лемківщина і Перемищина:
(Документи і матеріали), - В кн.: Літопис УПА. т.33.- Торонто-Львів.,2001.-299с. 
         Вирвані з коренем: Фільм про депортацію лемків/ DVD. Тривалість 74 хв.-2012.






          Друга група лемків – автохтони.  Це понад 100 тис. лемків, які споконвіку  проживають на території Закарпатської  області України.

          Третя група лемків  відкрита недавно. В ХVIIXVIII століттях тисячі лемків переселені польськими магнатами на територію теперішньої  Центральної України в Чернігівську, Черкаську, Сумську, Вінницьку області. Як з`ясувалося, історія цього переселення потребує детального дослідження. Відомості про нього надав Андрій Лимич – засновник Фонду Роду Лимич.


   Сучасність.

 Лемки, як і всі громадяни,  вільно проживають на Україні, зберігаючи свої традиції і звичаї. Багато  з них об`єдналися в товариство. Існує Світова Федерація Українських Лемківських Об`єднань (СФУЛО), головою якої обрано лемківську співачку, політолога та громадську діячку  Софію Федину. На Україні лемки об’єднані у всеукраїнську громадську організацію з структурними підрозділами: обласними, районними, міськими осередками, які налічують десятки тисяч краян, що з гордістю заявляють про своє етнічне походження. Головою Всеукраїнського товариства «Лемківщина» є Олександр Венгринович з Тернополя.  Метою такого об`єднання є «…сприяння етнічному відродженню Лемківщини, дослідженню, розвитку і популяризації самобутньої культури лемків (русинів), їх традицій і звичаїв, духовності та захист спільних інтересів краян »  (рядки з Статуту ).                                                                          

    Гусятинське районне і Копичинецьке міське товариства «Лемківщина» очолює Іван Пласконь.
    За сприяння  товариства «Лемківщина» у Верховній Раді України зареєстровано проект про депортацію лемків, прийнято Закон України про надання переселенцям з Лемківщини статусу учасників війни.
     Відкрито багато пам’ятників і пам’ятних знаків на згадку про переселення.
     В Ждині ( Польща) проходить щорічний Міжнародний фестиваль лемківської культури «Ватра»; Всеукраїнський  фестиваль«Дзвони Лемківщини»  проходить в Монастириськах Тернопільської області. В районах – місцеві фестивалі, цього ж спрямування. В Монастириськах працює обласний музей лемківської культури, а в Тернополі – музей « Лемківщина»; в районах створені музейні кімнати. Багато видатних людей світу мають лемківське коріння. Під егідою лемківського товариства проходять наукові конференції, мистецькі виставки , традиційні свята.
      Новини лемки дізнаються з газети «Дзвони Лемківщини» та «Лемківського Календаря ».
       Твори художньої літератури на згадану тематику:
     Антонич Б.-І.  Зібрані твори  / Ред. С. Гординський, Б.Рубчак. - Нью-Йорк – Вінніпег, 1967.- 399с.
     Квасновський В.  Кремлівські мойри: Повість-трилогія. - ч.1.Весільна подорож у товарному вагоні. – Тернопіль: Джура, 2003.- 132с.
     Олійник Ю У лемківській тихій стороні: Історична повість з ХVІ ст./ Літ. запис Б.Залізняка.- Львів: Ін-т нни, 1995.- 234с.
     Остромира М.  Лемківщина в огні : Повість. - Київ - Нью-Йорк: Український письменник, 1992.- 264с.

         

        Вся перелічена вище література є в наявності в «Лемківській бібліотечці»,яка діє на базі Копичинецької міської бібліотеки для дітей.
       
        Інформацію про лемків можна знайти на сайтах:


http://sfulo.lemky.com/ Світова федерація українських лемківських об'єднань
http://www.lemky.com/ Лемківський портал в Україні Lemky.com
http://www.lemky.com/ Офиційний сайт Львівської обласної організації Всеукраїнського товариства «Лемківщина»
http://www.lemko-olk.com/ Асоціація лемків Канади
http://lemkowyna.net
http://www.lem.fm/index.php?option=content&task=category&sectionid=13&id=188&Itemid=6 Уроки лемківської мови
 http://www.lemko.org/ Лемки
http://lemko.org/books/IIL/index.html Ілюстрована історія Лемківщини Юліана Тарновича // Лемки
http://lemky.com/history/381-persha-kniga-yaroslava-teplogo-pro-lemkvschinu-zakerzonnya.htmlУкраїнська Атлантида Ярослава Теплого (про Лемківщину та Закерзоння)
http://www.carpathians.eu/karpatskii-narod/lemkivshchina.html Лемки на сайті "Життя Українських Карпат" (www.carpathians.eu)
http://tyzhden.ua/Publication/7511 Роман Кабачій. «Відірвані від України» // Український тиждень, 23.09.2010
http://zbruc.eu/node/12096 Степан Женецький. Празник у Лопінці. (Репортаж з Лемківщини) // Діло, ч. 188, 27.08.1938
http://nslowo.pl/content/blogcategory/10/98 Франц Коковський. Східними межами Лемківщини. - Львів, 1937. - 100 ст.
http://www.youtube.com/watch?v=RTCnvq30MpA XIV Фестиваль лемківської культури «Дзвони Лемківщини», 2012 (відео)
http://www.youtube.com/watch?feature=player_embedded&v=wacibMUF2fA#!Лемківська пісня «Горе долом». Христина Соловій у проекті «Голос країни»
http://uk.wikipedia.org/wiki/Лемки Лемки вікіпедія.

Немає коментарів:

Дописати коментар