9 червня 2016 року
в Тернополі
освятили лемківську церкву.
В четвер 9 червня, в день свята Вознесіння Господнього в Тернополі освятили
новозбудовану лемківську церкву. В зеленому гайочку серед ялиць, берізок і кленів
звівся до небес ошатний дерев'яний храм.
Майже все, як було на Лемківщині і навіть покриття стилізоване під гонтя.
Багато краян виявили бажання запричаститися в цей особливий день.
Відбулося і мировання бажаючих.
Освятили водичку.
новозбудовану лемківську церкву. В зеленому гайочку серед ялиць, берізок і кленів
звівся до небес ошатний дерев'яний храм.
Майже все, як було на Лемківщині і навіть покриття стилізоване під гонтя.
Ще не обладнаний іконостас, збирають пожертви на його виготовлення.
Образ Матері Божої й Ісуса Христа, а за ними на черзі вівтар,
незабаром талановиті майстри обладнають і його.
Головне храм уже збудовано і от саме тепер готується до освячення.
Над дверима хори там вже зайняли своє місце хористи.
Парафіяни готуються до освячення храму, моляться,
віддають пожертви,сповідаються.
Подія довго очікувана і жадана для всіх краян.
Навколо церкви збираються прихожани, гості, приїжджі з усіх усюд.
Останні приготування. Чекають Владику.
Ось і він, Архієпископ і Митрополит Тернопільсько-Зборівський
Василь Семенюк з семінаристами.
Молодь і діти радо зустрічають гостей.
Хвилюється і пан Венгринович О.І.. Для нього це надзвичайна подія,
бо немало старань приклав і він аби церковця у Тернополі збудувалася.
Про щось спілкується з меценатом, добродієм Гутою І.М.,
без якого новобудова мабуть затягнулася б на довше.
А навколо - людське море гомонить, дивується, радіє,
молиться, сподівється на кращу долю.
Розпочинається молитва в храмі.
Палка промова Владики надихає вірян.
Нарешті храм освятили.Багато краян виявили бажання запричаститися в цей особливий день.
Відбулося і мировання бажаючих.
Обійшли Хресною ходою навколо святині.
Лемківський священник о.А. Дуда несе Євангеліє.
На другому плані священник- гість з Австралії.
Владика окроплює прихожан святою водою.
Свято продовжили на імпровізованій сцені в парку поблизу церкви.
Голова Тернопільського обласного і міського осередків
Всеукраїнського товариства "Лемківщина" О.І. Венгринович висловив подяку
всім жертводавцям, будівничим і зодчим, причетним до новобудови.
Міський голова Тернополя Надал Сергій Віталійович
привітав усіх присутніх з визначною подією.
Всі радо вітали голову обласної держадміністрації
Барну Степана Степановича.
Він і сам не приховував великої радості і гордиться своїм лемківським корінням.
На побудову іконостасу подарував парафії сертифікат на 100 000грн.
Завершилась церемонія нагороджень великим многоліттям
у виконанні камерного хору Тернопілької обласної філармонії
під орудою Народного артиста України Б.Іваноньківа.
А далі продовжувався лемківський кермеш співанками,
бо як же лемкам без них.
Згадали і про загиблих воїнів АТО. І понеслося понад гаєм до небес
тужливе ридання "Пливе кача по тисині".
Делегація копичинецьких лемків на освяченні храму.
Зустрічі з давніми друзями і знайомими краянами..
Дружні обійми, спільна радість.
Фото на згадку про подію.
Схвильовано розповідає о.А.Дуда про всі подробиці будови.
Приєднався до розмови і наш меценат Гута І.М.
Ще можна переглянути тут:
З історії будівництва храму.
Цікавою для лемків, користувачів нашого блогу,
буде стаття з історії будівництва храму,
надрукована в газеті "Наше слово", автор статті Богдан Гук.
Лемківська церква у
Тернополі
Церква
стоїть на вул. Львівській, при одній з головних доріг у місто. Якщо хтось їде у
Тернопіль зі Львова, Перемишля чи Лемківщини, не може в’їхати в місто, не
побачивши її. Але не тільки з цієї причини новозбудована церква, яка
дотримується зразків з Лемківщини ХІХ ст., стала візитною карткою Тернополя.
Вона просто гарна. Стоїть там, де вниз опадає схил парку Національного
відродження. За нею – зелена гора, повна дерев. Сказано: майже Лемківщина.
Будівництво почалося
восени 2013 р. Дерев’яну частину проекту Олега Джули, виконаного безкоштовно,
швидко звели майстри з Богоручан на Івано-Франківщині. Замовником була
релігійна громада парафії Вознесіння Господнього Тернопільсько-Зборівської
архиєпархії Української греко-католицької церкви. Розчищенням ділянки зайнялися
люди. Власними руками вирізали кущі. Фундаменти храм завдячує коштам бізнесмена
Івана Гути, власника аґрохолдинґу «Мрія». Це був неймовірний подарунок, який
переміг недовіру частини людей і дав можливість щасливо закінчити задумане.
Адже все будівництво відбулося на добровільні пожертви людей, особливо
пенсіонерів. Немало допомогло товариство «Лемківщина» та підприємці (напр.,
фірма «Анталіс» зі Слобідки: вікна і двері). Збором коштів зайнявся церковний
комітет, який ходив від дому до дому і просив дати хоч якусь копійку. Цей
комітет, очолений Іваном Фалатовичем з Великого Ходачкова, здійснює також
поточний нагляд над ходом будівництва.
Раніше переселенська громада (приблизно 30 чол.) кілька років молилася в підвалі церкви Матері Божої Неустанної Помочі на масиві «Східний». Ця практика виявилася настільки плідною для гуртування, що виникла ідея молитися разом, але вже у власній церкві (хоч усім відомо, що в Тернополі церков справді немало). Згуртувалися переселенці з Лемківщини та Підляшшя, адже якраз Тернопільщина ввібрала найбільшу кількість українців, охоплених трагічною «евакуацією» 1944–1946 років. Під Тернополем, напр., у Козівському районі, проживають, здебільшого, виселенці зі східної Лемківщини та західної Бойківщини. Це такі села, як Забойки, Слобідка, Козлів, Будилів, Вікторівка, Теофіпівка, Таурів, Великий Ходачків і містечко Козова.
І так виник храм Вознесіння Господнього. Настоятелем є лемко, отець Василь Шафран з Острова під Тернополем. Перед ним трохи служив тут о. Іван Дуда-Квасняк з Монастириськ. Сьогодні вже відправляються богослужіння. Залишилося тільки зробити благоустрій території і поставити іконостас.
Недобре лиш одне: покоління народжених на Лемківщині навряд чи зуміло передати власну пам’ять дітям і внукам. До такого висновку приходжу, дивлячись на вік учасників богослужіння в неділю 15 лютого, – молоді майже нема. Освячення храму має відбутися 9 червня 2016 р. на свято Вознесіння Господнього.
Раніше переселенська громада (приблизно 30 чол.) кілька років молилася в підвалі церкви Матері Божої Неустанної Помочі на масиві «Східний». Ця практика виявилася настільки плідною для гуртування, що виникла ідея молитися разом, але вже у власній церкві (хоч усім відомо, що в Тернополі церков справді немало). Згуртувалися переселенці з Лемківщини та Підляшшя, адже якраз Тернопільщина ввібрала найбільшу кількість українців, охоплених трагічною «евакуацією» 1944–1946 років. Під Тернополем, напр., у Козівському районі, проживають, здебільшого, виселенці зі східної Лемківщини та західної Бойківщини. Це такі села, як Забойки, Слобідка, Козлів, Будилів, Вікторівка, Теофіпівка, Таурів, Великий Ходачків і містечко Козова.
І так виник храм Вознесіння Господнього. Настоятелем є лемко, отець Василь Шафран з Острова під Тернополем. Перед ним трохи служив тут о. Іван Дуда-Квасняк з Монастириськ. Сьогодні вже відправляються богослужіння. Залишилося тільки зробити благоустрій території і поставити іконостас.
Недобре лиш одне: покоління народжених на Лемківщині навряд чи зуміло передати власну пам’ять дітям і внукам. До такого висновку приходжу, дивлячись на вік учасників богослужіння в неділю 15 лютого, – молоді майже нема. Освячення храму має відбутися 9 червня 2016 р. на свято Вознесіння Господнього.
Джерело:
Богдан Гук Лемківська церква у Тернополі//Наше слово.Лемківська сторінка, 2016,
3 червня, №10.
3 червня, №10.
Фото Б.Гука.
Немає коментарів:
Дописати коментар