І було пекло на землі...Голодомор.

День пам'яті

жертв Голодомору.

Копичинецька міська

бібліотека для дітей.

25  листопада 2017 року.

"Тема Голодомору в Україні 1932–1933

 тривалий час не висвітлювалася у науковій літературі не тільки в Україні
 але й  в інших країнах.

В СРСР довгий час не визнавали факту Голодомору. 
На Заході цією проблемою почали займатися набагато раніше.
 Особливий інтерес виник в зв'язку з 50-ми роковинами трагедії. 
Громадські організації діаспори в США та Канади робили все можливе,
 щоб правда про 1933 рік стала загальновідомою.
 Саме 50-та річниця Голодомору стала привертати увагу істориків, політиків, журналістів.

Американський історик Роберт Конквест в монографії
 «Жнива скорботи: радянська колективізація і голодомор» (1986) 
(український переклад лише у 1993), яка була першою науковою роботою присвяченою дослідженню Голодомору,
 визначив три причини довгого замовчування Голодомору і не визнання його світом.
Це: різний рівень суспільного життя селян на Заході та в колишньому СРСР;
 Україна на цей час була квазі-державою, 
маючи досить хитку і непевну незалежність лише кілька років;
 керівництво СРСР на чолі зі Сталіним і 
за допомогою певних прихильних представників країн Заходу
 змогло перекрутити правдиві історичні факти
 і подати інформацію і події під бажаним кутом зору."

Детальніше за посиланням.

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B8%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%80%D1%83_1932%E2%80%941933_%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%96%D0%B2_%D0%B2_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96

До відзначення пам'ятної дати

в Копичинецькій міській бібліотеці для дітей

відкрито тематичну поличку:

"Горить свіча через роки, через століття,

Як пам'ять про минуле лихоліття".

 На столику зібрана вся література даної тематики наявна в бібліотеці.

Бібліотекарі розповідають дітям різних вікових категорій
про страшну трагедію українського народу. 

Хоч і не всі читачі до кінця усвідомлюють яке велике горе 
 пронеслося над Україною в 1932-33 роках і хто 
в цьому винен, та діти співчутливо переглядають
 запрпоновану інформацію, роздумують над тим чи можна було уникнути
трагедії і що потрібно знати наступним поколінням
для того, щоб подібні лихоліття обминали наш народ.