День пам'яті
жертв Голодомору.
Копичинецька міська
бібліотека для дітей.
25 листопада 2017 року.
тривалий час не висвітлювалася у науковій літературі не тільки в Україні
але й в інших країнах.
але й в інших країнах.
В СРСР довгий час не визнавали факту Голодомору.
На Заході цією проблемою почали займатися набагато раніше.
Особливий інтерес виник в зв'язку з 50-ми роковинами трагедії.
Громадські організації діаспори в США та Канади робили все можливе,
щоб правда про 1933 рік стала загальновідомою.
Саме 50-та річниця Голодомору стала привертати увагу істориків, політиків, журналістів.
На Заході цією проблемою почали займатися набагато раніше.
Особливий інтерес виник в зв'язку з 50-ми роковинами трагедії.
Громадські організації діаспори в США та Канади робили все можливе,
щоб правда про 1933 рік стала загальновідомою.
Саме 50-та річниця Голодомору стала привертати увагу істориків, політиків, журналістів.
Американський історик Роберт Конквест в монографії
«Жнива скорботи: радянська колективізація і голодомор» (1986)
(український переклад лише у 1993), яка була першою науковою роботою присвяченою дослідженню Голодомору,
визначив три причини довгого замовчування Голодомору і не визнання його світом.
Це: різний рівень суспільного життя селян на Заході та в колишньому СРСР;
Україна на цей час була квазі-державою,
маючи досить хитку і непевну незалежність лише кілька років;
керівництво СРСР на чолі зі Сталіним і
за допомогою певних прихильних представників країн Заходу
змогло перекрутити правдиві історичні факти
і подати інформацію і події під бажаним кутом зору."
«Жнива скорботи: радянська колективізація і голодомор» (1986)
(український переклад лише у 1993), яка була першою науковою роботою присвяченою дослідженню Голодомору,
визначив три причини довгого замовчування Голодомору і не визнання його світом.
Це: різний рівень суспільного життя селян на Заході та в колишньому СРСР;
Україна на цей час була квазі-державою,
маючи досить хитку і непевну незалежність лише кілька років;
керівництво СРСР на чолі зі Сталіним і
за допомогою певних прихильних представників країн Заходу
змогло перекрутити правдиві історичні факти
і подати інформацію і події під бажаним кутом зору."
Детальніше за посиланням.
До відзначення пам'ятної дати
в Копичинецькій міській бібліотеці для дітей
відкрито тематичну поличку:
"Горить свіча через роки, через століття,
Як пам'ять про минуле лихоліття".
Бібліотекарі розповідають дітям різних вікових категорій
про страшну трагедію українського народу.
Хоч і не всі читачі до кінця усвідомлюють яке велике горе
пронеслося над Україною в 1932-33 роках і хто
в цьому винен, та діти співчутливо переглядають
запрпоновану інформацію, роздумують над тим чи можна було уникнути
трагедії і що потрібно знати наступним поколінням
для того, щоб подібні лихоліття обминали наш народ.
Немає коментарів:
Дописати коментар