Лемківська пам’ять у кадрах і серцях: повернення до себе.

 Перегляд ретрофільму

"Лемківська родина"

14.11.2025 року.

  14 листопада 2025 року у КЗ «Публічна бібліотека Копичинецької міської ради» відбулася подія, що виходить далеко за межі звичайного культурного заходу. Члени міського осередку Всеукраїнського товариства «Лемківщина», бібліотекарі, користувачі бібліотеки для дорослих та вчителі-пенсіонери Ліцею №2 зібралися разом, аби переглянути ретрофільм «Лемківська родина» — стрічку, що не просто документує історичні події, а повертає до болючого й водночас дорогоцінного коріння.

Фільм переносить глядачів у 12 березня 1994 року — день, коли у стінах ЗОШ №2 вперше зібралися переселенці з території сучасної Польщі, щоб голосно заявити про себе, згуртуватися та заснувати товариство «Лемківщина». Саме з того моменту пам’ять перестала бути приватною і перетворилася на спільну справу.

Перед показом у залі панувала тиха, зосереджена атмосфера. Організатор заходу Роман Островський демонстрував старі афіші та світлини, ділився спогадами й враженнями про давно минулі події.

Ексголова міського осередку товариства «Лемківщина» Любомира Іванків пригадала свої переживання і думки, пов’язані з цим періодом. Минуло вже 31 рік. Багатьох із тих, хто стояв біля витоків, уже немає серед нас. Але пам’ять живе — вона озивається в обличчях присутніх, у мовчазних сльозах та тихих усмішках під час перегляду, у теплому мовчанні після фінальних кадрів. Бо лемківська історія — це не минуле. Це наш фундамент.

Роман Островський — людина, яка зберегла, відновила і надала відеоматеріал, — ще раз довів: спадщину можна втратити лише тоді, коли про неї мовчать.