до Дня Соборності України.
22.01.2026 року.
День Соборності України — це не лише сторінка з підручника історії, де спогад про одну із найважливіших подій в історії держави — Акт Злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки.
Це і про нас сьогодні. Про те, що Україна — різна, але єдина. Вона не ділиться на «захід» і «схід», на «правильних» і «інших». Вона — наш спільний дім, наш рід, наша відповідальність. Соборність — це коли тримаємося разом у найважчі моменти. Коли розуміємо: сила України — в людях, у взаємній підтримці,у здатності бути єдиними попри відмінності.
Відкрита поличка
«Україна — не захід. Україна — не схід.
Україна — єдина. Україна — наш рід»
запрошує учнів 7–9 класів пізнати Україну глибше: її історію, культуру, регіони, традиції й людей, які разом творять одну державу. Україна — не захід і не схід. Вона — люди. Ті, хто народився тут, і ті, хто був змушений приїхати. Ті, хто говорить по-різному, але однаково любить свій дім і хоче миру. Ця відкрита поличка про країну, яка тримається не на кордонах, а на підтримці й взаєморозумінні.
День Соборності України. Це не лише про історію. Це про нас — тут і зараз.
Бібліотека — це місце, де не питають, звідки ти. Тут важливо, що ти є. Що ти маєш право на книгу, на тишу, на думку, на підтримку і на майбутнє. У бібліотеці завжди живе слово — чесне, мудре, щире. Ми віримо: читаючи, пізнаючи, думаючи — ви зростаєте сильними, свідомими українцями
День Соборності України — це день, коли ми особливо відчуваємо: Україна починається з кожного з нас.
Сьогодні ми говоримо з вами про єдність. Не ту, що лише в підручниках, а ту, що народжується в дружбі, взаємній повазі, у бажанні зрозуміти одне одного і бути разом.
Не тому, що так написано в календарі. А тому, що ми бачимо єдність щодня. Поруч з нами навчаються й читають діти,які приїхали з міст і сіл, де була війна. У когось залишився дім далеко,у когось — спогади, які не хочеться згадувати, але всі ми тепер тут. Разом.
Ми звертаємося до вас — учнів 7–9 класів. Ви — покоління, яке росте у складний час. Вам не все одно. Ви відчуваєте несправедливість. І саме ви вмієте бути справжніми. Єдність — це не бути однаковими. Це вміти прийняти іншого. Сісти поруч. Почути. Підтримати. І сказати: ти тут не сам.
Живе слово бібліотекаря
Знаєте, я сьогодні не хочу читати вам лекцію. І не хочу говорити складними словами. Просто хочу сказати одне. Сьогодні День Соборності України. Це не лише про історію. Це про нас — тут і зараз. У вашому класі, у нашому місті, у нашій бібліотеці є діти з різних куточків України. Хтось народився і живе тут завжди. Хтось приїхав, бо війна змусила залишити дім. І це непросто. Я це знаю. Але Україна — вона не ділиться на «своїх» і «чужих». Вона — про всіх нас. Про тих, хто поруч з тобою за партою. Про тих, хто мовчить, але багато пережив. Про тих, хто сміється — навіть коли важко. Єдність — це не гучні слова і не плакати. Це коли ти не питаєш: «Звідки ти?» а думаєш: «Як я можу підтримати тебе, допомогти». І якщо сьогодні щось залишиться з цієї розмови, нехай це буде просте розуміння:
Україна тримається на людях.
А в єднанні — її сила і міць.
Немає коментарів:
Дописати коментар