Літо... Пора канікул і відпочинку,
а який відпочинок без читання? Дорогі друзі, бібліотека пропонує вам надзвичайно
цікаві книги із серії: «Сучасна дитяча проза».
Булах К. День кота: повість / Катерина Булах. 2-ге вид., без
змін — К.: Грані-Т, 2012. — 104 с., іл. (Серія Сучасна дитяча проза).
---------------------------------------------------------------------------------------------------------------
Дві подруги, Настя й Кароліна, у перший день літніх канікул перетворюються
на кішок і мандрують знайомими околицями, аж поки не настає вечір, і їм час
знову ставати людьми. Але Кароліна зникає, і знайти її допоможуть лише нові
знайомі — бо з людьми тепер не поговориш...
За фантастичним сюжетом дебютної повісті Катерини Булах, відзначеної другою
премією конкурсу «Золотий лелека», прозирає природне бажання людини подивитися
на себе збоку. І враження від цього захоплюючого перетворення залишаються дуже
цікаві й напрочуд показові. Тут направду є над чим задуматися — передовсім над
самим собою!.
Бусенко О. Паперовий янгол — К: Грані-Т, 2007. — 64 с, іл (Серія «Сучасна дитяча проза»)
Книжка, яку ви, бачите, незвичайна. Ім’я її автора заховане всередині, на сторінках казочок. Вигадала ці історії та створила до них ілюстрації одна людина — дівчинка Яринка. Своїм пензликом вона вимальовує на аркушику дерево, а на самому вершечку — янгола. Паперового янгола. Що це за янгол? Звідки він? Як сюди потрапив? Зринає безліч запитань у Яринки, а разом з ними і нова історійка. А от про що, дізнаєшся якщо прочитаєш цю книжку.
----------------------------------------------------------------------------------------------------
Жолдак Б. Капосні капці. — К.: Грані-Т, 2008. — 80 с, іл. (Серія «Сучасна дитяча проза»)
Іван Франко переповів нам свого часу сповнену дивовижних пригод східну історію про Абу-Касимові капці, котрі завдали чимало клопотів їхньому власникові, аж доки, врешті-решт, звели його в могилу. Утім, по смерті оголосили-таки через це Абу-Касима — такого бідного, що мав лише ті капці — святим...
Гадаєте, на тому історія скінчилася? Ох, ні! Виявляється, згодом доля занесла оті злощасні капці в Україну, і тут із ними теж було чимало мороки. Якої саме і що з того врешті-решт вийшло — це відстежив у своїй новій пригодницькій повісті відомий сучасний український письменник Богдан Жолдак. І його історія вийшла динамічною, як гостросюжетний фільм.
-----------------------------------------------------------------------------------------------------
Лапіна
Лілія. Дрке довга
казка — К: Грані-Т, 2008. — 72 с., іл (Серія «Сучасна дитяча проза»)
Певно, ти і не здогадуєшся, скільки чарівних істот і речей навколо тебе.
Кожного ранку і вечора тебе зустрічають казкові сестри Щікат і Пасат, інколи ти
звертаєшся по допомогу до їхнього
брата Акжуя, але трапляються випадки, коли зарадити може лише чарівник
Тото-Маглос. Він дуже добрий, але чомусь його бояться і діти, і дорослі —
однаковісінько. Та найдужче тремтить злий чаклун Акірес.
А ще «Дуже довга казка» розповість, як з краплинок утворюється дощ, чому
подорожник прикладають до хворого місця, що буває з півнем, який вчасно не навчився співати.
Поспішай, поки цю книгу не забрав хтось інший.
-----------------------------------------------------------------------------------------------------
Трапляються пригоди, які складно пояснити, але від того вони ще
більше захоплюють. Такими пригодами сповнена і ця книга. Герої цієї незвичайної історії
цікавіші і загадковіші від інших. От як Птаха Корабель. Хто він? Корабель, що
ширяє у небі, чи птах, який плаває безкраїм морем? Так одразу і не пояснити.
Тож відкривай швидше першу сторінку і поринай у світ загадкового.
-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------
-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------
Такі звичайні-незвичайні діти, як Ромчик
і Ганнуся Сойченки, є в кожній школі та майже в кожному класі. Так, їхні
підручники й зошити в плямах, а руки чорні від шкаралущі молодих горіхів. Так,
по дорозі до школи вони заглянуть під кожен камінчик, оглянуть кожен папірець і
пообнімаються з кожним собакою чи котом, а дорогу додому скоротають по дахах
гаражів. Так, їхній тато алкоголік, а мама працює одразу на кількох роботах,
щоб сяк-так забезпечити сім’ю, і геть вибилася з сил… Але вони йдуть до своєї
вершини. І ніщо – чуєте, ніщо! – не зупинить їх на цьому шляху.
---------------------------------------------------------------------------------------------------------------
Сняданко Н. Країна поламаних іграшок. — К.: Грані-Т, 2008. — 80 с., іл.
(серія «Сучасна дитяча проза»)
Нові речі не завжди кращі за старі.
Хлопчик Матвійко ніколи не думав, що поламаними іграшками гратися набагато цікавіше. А переконався він у цьому, побувавши разом із рожевою свинкою Параскою на справжньому бенкеті поламаних іграшок.
Як Матвійкові вдалося заслужити звання дійсного члена Клубу дитячого самовиховання, і що обговорюється на Конгресі м’яких іграшок — читайте у повісті сучасної письменниці Наталки Сняданко.
--------------------------------------------------------------------------------------------------------------
Якщо ви знайшли вікно до собаки — вам неймовірно пощастило! Тому що це початок пригод — таких карколомних, барвистих, несамовитих, про
які ви досі могли хіба мріяти. Золота рибка виконає ваше
заповітне бажання, а
веселий і балакучий Ласло Здобич понесе вас крізь час і простір — може, аж до моря… Утім нічого в світі не буває просто так, а за
все — і добре, і погане — приходить відплата. І її ви, разом цієї книжки,
теж пізнаєте сповна!
Пригодницька повість молодої письменниці Галини Ткачук «Вікно до собаки», удостоєна першої
премії конкурсу
«Золотий лелека», не лише захопить маленького читача, а й дотепно, цікаво і
красиво пояснить йому наслідки багатьох його бажань і вчинків. --------------------------------------------------------------------------------------
Гадаєте, найцікавіше, що є у квартирі кожної української родини — це
комп’ютер і телевізор? А от і ні! Адже все залежить від того, хто фантазує.
Наприклад, непосидюча киця Волошка, якій цікаво все, що стоїть, лежить чи відбувається в
квартирі, навіть у мийниці може знайти собі пригоду. А постійне встромляння
скрізь свого носика тільки вдосконалює фантазії. То Волошка хоче літати, то
разом із родиною сидіти за столом, то дістати неба Киця любить усе помацати,
понюхати, полежати на чомусь. Без неї у квартирі нічого не відбудеться!
---------------------------------------------------------------------------------------------------------
Щербаченко Тетяна, Пуп Землі, або Як Даринка світ рятувала — К: Грані-Т, 2007. — 56 с., іл. (серія «Сучасна дитяча проза»)
Підсунути свиню нареченим, викинути коники, сплутати дивака з маніяком, ба навіть упоратися з пупом Землі — на все це здатна Даринка. Бо вона — з роду диваків, а диваки, як відомо, уміють і можуть усе!
Утім, дивовижні історії про хитрулю й вередулю, а водночас про надзвичайно милу й винахідливу дівчинку Даринку, які створила для вас письменниця Тетяна Щербаченко, не залишать байдужими не лише дівчаток, а й хлопчиків (не кажучи вже про батьків). Бо ж усім так цікаво знати, що ж воно, врешті-решт, таке — жіночий характер.
Немає коментарів:
Дописати коментар