Вигнання. Лемківщина.

День спомину про День сумний.

Депортація автохтонних українців 

з теренів Польщі

у 1944-1950 роках.

Інформаційний дайджест.

14.09. 2025 року.

День спомину про День сумний: вигнання з рідної землі

У 1944–1950 роках сотні тисяч українців були змушені покинути свої домівки на Лемківщині, Холмщині, Надсянні та Підляшші. Це були стародавні автохтонні землі, де українці жили віками, зберігали мову, пісню, звичаї та віру.

Після Другої світової війни кордони між СРСР та Польщею змінилися. Українців насильно переселяли — частину на територію Радянської України, а пізніше під час акції «Вісла» (1947 р.) — на північ і захід Польщі, щоб розпорошити й позбавити їх єдності.

Для багатьох це стало трагедією: люди втратили домівки, землю предків, церкви, могили родичів. У пам’яті залишилися сум і біль вигнання, але також — світлі спогади про рідну землю, яка завжди живе в серці.

На державному рівні в Україні щороку у другу неділю вересня відзначають День пам’яті примусового виселення автохтонних українців із території сучасної Польщі. Це день, коли ми згадуємо сторінки історії, аби пам’ятати: ніхто не має права відбирати в людей їхню Батьківщину.

Наш обов’язок — берегти пам’ять про Лемківщину, Холмщину, Надсяння й Підляшшя, про традиції, які живуть у піснях, казках, обрядах.

Хронологія примусового виселення українців із теренів Польщі (1944–1950 рр.)

• 1944 рік – укладено угоди між УРСР і Польським комітетом національного визволення про «обмін населенням». Початок депортацій українців із Лемківщини, Холмщини, Надсяння та Підляшшя до УРСР.
• 1944–1946 рр. – масове переселення: близько 482 тисяч українців вивезено до радянської України. Людей змушували покидати рідні домівки під тиском військових.
• 1947 рік – акція «Вісла»: приблизно 150 тисяч українців насильно виселено з південних і східних земель Польщі на північ та захід країни. Мета – розпорошити українське населення, знищити єдність і національну ідентичність.
• 1948–1950 рр. – завершальний етап переселення, ліквідація українських сіл і церков, заборона громадського життя.
• Наслідки – знищення багатьох культурних осередків, втрата зв’язку поколінь, глибока травма, яка залишилася в пам’яті українського народу.